• 23 Липня, 2017

Маршрут Дитячим Форумом у пошуках суперсил

Журналістка прес-служби Дитячого Форуму Валентина Рущак супроводжувала племінницю під час гри «Країна Героїв» і описала як можна було здобути 8 суперсил, стати супергероєм та врятувати країну.

Травень для більшості дітей, напевно, найкращий час, адже шкільний рік добігає свого кінця. Проте це не єдина причина. Ще у травні відбувається Дитячий Форум – найбільша, найдовша й найвеселіша атракція для дітей різного віку. Також, будьмо відверті, й для багатьох батьків.

Не зважаючи на те, що Дитячий Форум проходить у Львові, серед відвідувачів є не тільки львів’яни. От і мені привезли племінницю-третьокласницю з Києва.

Почну з самого початку, з входу. Ціна на один день 25 грн. Для дітей зробили гру «Країна героїв» і видавали разом з квитком брошуру, в яку потрібно вклеювати наліпки. Для того, щоб стати супергероєм, потрібно зібрати 8 суперсил-наліпок. Враховуючи величезну кількість усіх подій, ми спочатку розгубилися куди йти. Локації розміщені на трьох поверхах і вулиці. В брошурі все дуже чітко написано та показано: де й що знаходиться.

Пані Олена разом відвідала Дитячий Форум разом з онуком: «На Дитячому Форумі ми разом зі своїм онуком весело проводимо час. Це не те місце, де батьки здають свою дитину і займаються своїми «дорослими» справами, тут треба бути разом зі своєю сім’єю. Разом читати, адже в арсеналі Дитячого Форуму є багато дитячих книжок, які під час читання можуть зажити по-дорослому. Тут можна побачити багато нового. Я думаю, Дитячий Форум повинні відвідати якнайбільше сімей».

Щодо атмосфери на Дитячому Форумі, то тут гамірно, весело й людно; з дітьми інакше не буває. Загалом є дуже багато груп з вчителями, поодиноких відвідувачів менше. У зв’язку з цим, група займає більшіемісця на події, окремим дітям доведеться долучатися до них. Також є багато стендів для фотографування. Порядок здобування наліпок-суперсил довільний, до речі.

Щодо нас, то ми розпочали збирати наліпки з рвійної суперсили. Племінниця взяла участь в розминці й спробувала свої сили з Таеквон-До. Тренер стежив за дітками, щоб ті не нашкодили собі й не травмувалися. Заняття проводилися на м’яких матах на вулиці під драйвову музику.

Дмитро, школяр: «Я люблю у футбол грати, навіть серйозно займаюся, ходжу на тренування. Але Таеквон-До вперше спробував і навіть розбив ногою дошку тренера. Хоча мені здається, що він нам трошки піддається».

Далі ми пішли на книжковий ярмарок. Стенди видавництв займають повністю перший поверх. Зачудовану суперсилу моя племінниця здобула випадково. Ми потрапили на читання серії книг «Що мене лякає». З дітками поговорили про книги, їхні страхи та видали наліпки.

Маринка, 4 рочки (після обговорення книжки «Що мене лякає»): «Я боюся дуже павучків. Всі дітки їх бояться. Але більше боятися не буду, бо я вже велика».

На Дитячому Форумі відвідувачам допомагали волонтери та пластуни. До нас теж підійшли й запитали чи потрібна допомога, розповіли про можливість проходження квестів (видавничого, музейного, бібліотечного), за які можна здобути пам’ятливу суперсилу.

Юля, волонтер Дитячого форуму: «На Дитячому форумі ми, вихованці скаутської організації, допомагаємо діткам у проходженні квесту, роздаємо їм наліпки, в основному долучаємося до дійства усіляко. Мені тут дуже цікаво, дошкільнята завжди веселять».

Прогулюючись ярмарком, племінниця розглядала книги, настільні ігри та іграшки. Одночасно ми проходили видавничий квест та шукали відповіді на 11 запитань, які були заховані на стендах видавництв-учасників Книжкового ярмарку. Щодо відповідей, то їх було дуже легко знайти, проте, якщо волонтери бачили, що дитина цього не вивчала чи не читала, то намагалися підказати і допомогти. Діти дуже захоплюються квестами і більшість намагається проходити їх на швидкість.

Марія і Оксана, учасниці квесту: «Ми сьогодні вперше на Дитячому Форумі, відразу захотіли взяти участь у квесті. Зараз доходимо до кінця. Ще 3 питання і можна буде отримати наліпку. Нам подобається ходити від одного стенду до іншого і знаходити відповіді у книжках, бо ми любимо читати . Найбільше подобається жанр фентезі».

Отже, квест пройшли і пам’ятливу суперсилу здобули. Щодо самого книжкового ярмарку, то тут зібрані найкращі дитячі (і не тільки) книги найпопулярніших видавництв. Очі розбігаються, а ціни приємно дивують, адже нижчі, ніж в книжкових магазинах.

Після того, як обійшли всі стенди і придбали пару книжок й іграшку, ми пішли до зоокуточка. Тваринок діти дуже полюбляють, тому біля кліток велике скупчення, адже треба кожному пороздивлятись, зробити фото та погладити тваринок.

Михайлик і Дем’янчик, 6 років
Михайлик: «Ми дуже любимо тваринок. Найбільше подобається змія, але в неї такий язик страшний і ми до неї не підходимо. Ще дуже класні папугайчики, бо вони різнокольорові і вміють цвірінькати».
Дем’янчик: «У мене вдома є черепаха, але такої великої як тут немає. Я її назвав черепаха «Аха». Хотів забрати додому, але вона в клітці і вона така веееелика, що я б, мабуть, її не доніс».

Щоб здобути чуйну суперсилу, потрібно було відповісти на питання про тваринок. Племінниця ще цього не знала, адже вчиться в третьому класі, але тут вже не підказували. Проте цю суперсилу ми здобули. Наліпку дали за сортування сміття. Ця пізнавальна гра сподобалась, напевно, більше мені, проте малюки були в захопленні від того, що потрібно попадати кубиками у відповідні контейнери.

Юрій, координатор гри з сортування сміття віід компанії «АВЕ Львів»: «У нашій країні існує проблема сортування сміття, адже ані батьки, ані діти не знають як правильно це робити і головне навіщо. Щоб розповісти чому це важливо і залучити як малих, так і великих ми придумали маленьку гру. Ми даємо кубики зі зображенням сміття, пояснюємо з чого створений той чи інший предмет відходів, а також розповідаємо, куди його потрібно викидати. І поки батьки слухають, дітки намагаються влучити в ціль».

Далі ми пішли на майстер-клас з виготовлення паперу, який проводили викладачі з Академії Друкарства. Кожен міг спробувати власноруч виготовити маленьку сторінку та забрати з собою на згадку.

Олег, організатор майстер-класу з виготовлення паперу: «Кожен з нас, тобто з організаторів, намагався зробити усе правильно, не тільки підготувати усе необхідне для майстер-класу, але й змогти віднайти підхід до дітей. Головна мета нашого дійства є зацікавлення дітей до ручної роботи, щоб відволікти їх від комп’ютера. Ми хочемо показати, що у світі є багато інших цікавих речей, явищ, не тільки те, що зображено на екранах гаджетів. І як ми можемо тепер бачити, нам це вдається!»

Ще був один творчий майстер-клас з перукарської майстерності – дівчаткам робили гарні зачіски, заплітали косички. За участь у цих подіях можна було здобути творчу суперсилу та відповідну наліпку.

На цьому ми вирішили відпочити та пішли у конференц-зал, де відбувався концерт: на сцені співали і танцювали різні колективи. Племінниці дуже сподобалося, адже вона сама часто виступає в школі. Далі пішли подивитися на виставки фото та малюнків. Напевно, це більше для дорослих, але дітям цікаво було роздивлятися. Фотовиставка «Я люблю читати» від навчально-реабілітаційного центру «Джерело» дуже розчулила. Також сильне враження справили малюнки дітей з АТО.

Сергій Глотов, координатор Благодійного фонду «Народна підтримка воїнів АТО»: «Діти залюбки підписують прапор і листівки, які невдовзі повеземо на Схід. За два дні Дитячого форуму підписали приблизно 1000 листівок і 4 прапори. У нас є виставка дитячих малюнків з прифронтової зони. Вони нічим не відрізняються від малюнків дітей Заходу: такі ж сонячні і позитивні. Також ми збираємо книжки для дітей Сходу, проводимо різноманітні акції і, до прикладу, за український віршик чи пісню можна отримати красиво ілюстровану книжечку. Як результат, діти активно беруть участь у таких акціях і дуже радіють подарункам».

Далі з племінницею потрапили на психологічну арт-терапію. Там виявилася черга, тож чекали. Дітям з батьками давали завдання зобразити конкретний предмет і потім психолог разом з сім’єю аналізував намальоване. Дітям подобалося малювати, а батькам було цікаво й корисно дізнатися, як трактувати творчість дітей.

Після відносного відпочинку знову почали здобувати суперсили. Перевтілювальну можна було отримати за лекції про фото/відео або за акторські майстер-класи. Ми, на жаль, не встигли на майстер-класи, тому пішли слухати лекцію про відеозйомку. Студенти, які проводили цю лекцію, намагалися якнайменше говорити та якнайбільше показувати, щоб зацікавити дітей. За це дали наліпку перевтілювальної суперсили.

Потім племінниця захотіла пройти ще музейний квест.
Софія Рябчук, координаторка цього проекту: «Чимало музеїв зі Львова та інших міст, що активно працюють з дітьми, представляють свої дитячі програми, унікальні майстер-класи для дітей, різні види цікавих активностей (пазлів, розмальовок, фотоколажів, настільних ігор тощо), пов’язаних з тематикою і колекціями свого музею. Тема цьогорічного музейного квесту – «Герої». Кожна дитина на вході у простір музеїв бере буклет квесту і рухається, як вказано в буклеті, від музейного стенду до стенду, вирішуючи завдання, знайомлячись з певним героєм і пізнаючи в ігровій формі чимало цікавого. Наприклад, біля стенду Львівського музею історії релігії, діти познайомляться з таким персонажем як Юлій Цезар, послухають про його поразки і тріумфи, проаналізують, для кого він був героєм, а для кого — навпаки».

За це отримали ще одну наліпку пам’ятливої суперсили. Бібліотечний квест виявився складний, тому не проходили його.
Далі пішли до наукового та ігрового майданчику. Знову не змогли зорієнтуватися, куди піти, адже хотілося спробувати все і одразу. Допитливу суперсилу племінниця отримала за наукові досліди.

Змішати, додати, переливати та отримати цікавий результат – діти відчували себе справжніми науковцями. Всі дії координували волонтери, тому обійшлося без несподіванок. Для хлопчиків були цікаві майстер-класи з конструювання машинок з дистанційним управлінням. Наліпку грайливої суперсили дали за участь в турнірах з настільних ігор та складання пазлів.

Коли всі наліпки-суперсили здобули, значить, що дитина стала супергероєм! Проте потрібне ще підтвердження цього статусу. Дитина показує, що здобула всі-всі-всі суперсили і отримує грамоту з маленьким сувеніром.

Цікавлюся в племінниці чи їй сподобалося, чи вона втомилася. Відповіла, що зовсім не втомилася і в повному захваті від такої гри. Чесно скажу, втомилася я й, напевно, за нас двох. А діти не втомлюються, адже в них є стимул та азарт.

×